Сьогодні не існує реальної статистики на ринку житлової нерухомості. Все, що є, має оціночний характер – ці цифри надаються консалтинговими компаніями, і складно судити, наскільки вони відображають реальний стан речей. У результаті ані девелопери, ані покупці не розуміють розміру пропозиції на ринку і його реальні ціни. А відповідно, діють в умовах невизначеності та схильні до маніпулювання. Який вихід?

Який вихід?

Сьогодні не існує реальної статистики на ринку житлової нерухомості. Ні за цінами, ні за кількістю укладених угод. Все, що є, має оціночний характер – ці цифри надаються консалтинговими компаніями, і складно судити, наскільки вони відображають реальний стан речей. Статистика, яку публікує Мін’юст, досить заплутана і не дає ясності. У результаті ані девелопери, ані покупці не розуміють розміру пропозиції на ринку і його реальні ціни. А відповідно, діють в умовах невизначеності та схильні до маніпулювання.

Який вихід? Необхідно ввести централізований державний облік прав власності на квартири, які знаходяться в будинках, що будуються. При цьому не варто створювати окремий реєстр: ці права слід автоматично враховувати в Реєстрі прав на нерухоме майно.

Існуючу пропозицію вже закріплено в законопроєкті №7084 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості». Крім прозорості ринку такий крок дозволить запобігти аферам на зразок «Еліти-центру».

Судіть самі: забудовник отримав права на будівництво 100 квартир, ці 100 квартир вніс до реєстру і їх може продавати. Таким чином, вдасться уникнути подвійних продажів, а також продавати тільки ті квартири і таку їх кількість, на будівництво яких отримано дозвіл.

Зараз забудовники так робити не зацікавлені, оскільки в процесі будівництва змінюють поверховість і інші характеристики проєкту. По суті, лише поодинокі проекти реалізуються так, як було запроектовано спочатку.

Що ще допоможе ринку отримати прозорість?

Всі угоди мають здійснюватися тільки через нотаріуса. Інший перехід права власності на нерухомість, що будується, повинен бути заборонений. Необхідно відмовитися від використання фондів фінансування будівництва, оскільки до будь-якої незалежності та контролю забудовників такий інструмент не призводить.

Нагадаю, що після «Еліта-центру» на законодавчому рівні було закріплено, що продажі житла здійснюються через ФФБ. Таким чином, між забудовником і продавцем вводилася нова ланка – банківська або фінансова установа, яка брала на себе фінансові ризики – по суті, здійснювала контроль того, як забудовник використовує отримані від інвесторів гроші.

Але на практиці ці фонди створюють і керують ними самі забудовники. Тому ФФБ лише збільшує собівартість будівництва на суму близько 5%, і не більше того. Інші механізми інвестування в житлове будівництво – ІСІ, облігації, деривативи та ін. (загалом їх з десяток) – теж ненадійні.

Суть бажаних нововведень – зняти можливість подвійних продажів і домогтися того, щоб усі об’єкти будувалися лише в межах раніше узгоджених обсягів.

Боротьба з обманом має вирішуватися через посилення ролі ДАБІ, введення рейтингування забудовників і банківського фінансування – як ще одного «контролера» ситуації.

Автор: Сергій Овчинников, незалежний експерт ринку нерухомості 

Источник:
mind
Источник