У будівельній галузі зайнято 312,3 тис. осіб — це 3,6 % від загальної кількості зайнятих працівників у суб’єктах господарювання за усіма видами економічної діяльності

Внесок будівельної галузі у ВВП склав лише 2,3 %

У галузі будівництва станом на листопад 2019 року налічується 29,6 тис. підприємств, в яких працює 268 тис. найманих працівників, та 22,9 тис. фізичних осіб-підприємців, в яких чисельність найманих працівників — 17,1 тис. осіб. Загалом у галузі зайнято 312,3 тис. осіб (3,6 % від загальної кількості зайнятих працівників у суб’єктах господарювання за усіма видами економічної діяльності). Для порівняння в країнах ЄС цей показник коливається від 4,5 % до 6,5 %. Про це повідомив сайт Міністерства розвитку громад і територій.

У листопаді 2019 року в середньому одному штатному працівнику у будівництві нараховано 9 554 грн. За цим показником будівництво посіло 8 місце серед 16 видів економічної діяльності. Разом із тим, за даними Державної служби статистики України станом на 01.12.2019 заборгованість із виплати заробітної плати працівникам будівельної галузі становила 63,7 млн грн (із загальної заборгованості по Україні у 3,4 млрд грн). Загальна заборгованість у порівнянні до 01.01.2019 зменшилась на 8 млн 436 тис. грн (11,7%).

За даними Державної служби статистики України, у 2019 році внесок будівельної галузі у ВВП склав лише 2,3 %. Для порівняння цей показник в Словаччині становить 7,9 %, Польщі – 7,7 %, Швеції – 6,8 %, Румунії – 6,1 %. Тож, будівельна галузь має значний потенціал для росту та потребує додаткових інвестиційних ресурсів.

В Державному бюджеті України на 2020 рік Урядом передбачено 85,2 млрд грн, зокрема:

— 67,5 млрд грн на будівництво доріг та мостів;

— 11,6 млрд грн на програми регіонального розвитку;

— 5,9 млрд грн на реалізацію проектів енергоефективності, що фінансуватимуться із Фонду енергоефективності;

— 0,2 млрд грн на житлові бюджетні програми, де Мінрегіон є головним розпорядником коштів.

Мінрегіоном розроблено рамковий документ у сфері адміністрування галузі – Концепцію публічного управління у сфері містобудівної діяльності.

Наразі містобудівна та будівельна діяльність врегульовані декількома законами України та понад 120 підзаконними нормативно-правовими актами, що призводить до плутанини у використанні положень законодавства, зростання кількості судових справ та фінансових і часових витрат. Концепція має стати підґрунтям для системного оновлення містобудівного законодавства.

Концепцією передбачається запровадити державну реєстрацію майнових прав співвласників об’єкту будівництва, фіксовану плату за підключення одиниці потужності (для газо-, тепло-, водопостачання, каналізування) до об’єкта будівництва за прикладом підключення до електромереж, встановити, що фінансування робіт з планування територій на регіональному та місцевому рівні може здійснюватися виключно за рахунок коштів місцевих бюджетів та/або міжнародної технічної допомоги, грантів (субгрантів).

З метою забезпечення зв’язку між питаннями просторового планування територій та соціально-економічним розвитком, широкого залучення мешканців громад та заінтересованих сторін до розроблення містобудівної документації та уникнення незбалансованості розвитку територій Мінрегіоном ініційовано впровадження інтегрованого розвитку територій міст та громад як сучасного підходу для забезпечення збалансованого розвитку та підготовлена низка відповідних нормативно-правових актів.

Наразі завершено першу фазу проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні» спільно з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ).

5 міст України (Вінниця, Житомир, Львів, Полтава, Чернівці) та Подільський район м. Київ вже мають концепції інтегрованого розвитку, найближчим часом в рамках другої фази передбачено долучення до проекту Харкова та Мелітополя.

Однією з ключових перешкод для забезпечення публічності інформації у сфері містобудівної діяльності є відсутність містобудівного кадастру на державному рівні як відповідної програмної платформи, що об’єднує містобудівні кадастри регіонального та місцевого рівнів.

Прийнятим у жовтні 2019 року Законом України № 199-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» передбачено, що Єдина державна електронна система у сфері будівництва буде створюватись у складі містобудівного кадастру, тому Мінрегіоном розпочаті роботи з пошуку фінансування або міжнародної технічної допомоги для створення містобудівного кадастру державного рівня.

Ця програмна платформа дозволить громадянам та бізнесу отримувати більш прозору та доступну для сприйняття інформацію з питань містобудування, проводити електронні обговорення містобудівної документації під час громадських слухань, а інвесторам та девелоперам дасть змогу визначитись щодо інвестиційної привабливості ділянки та допоможе прийняти рішення щодо інвестицій у будівництво.

Також з метою підвищення прозорості процедури розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницькою діяльності в частині прийняття рішення про надання паспорта прив’язки органами місцевого самоврядування Мінрегіоном розроблено відповідний проєкт розпорядження Уряду, що має визначити повноваження органів місцевого самоврядування стосовно надання права замовнику на розміщення тимчасових споруд на конкурсних засадах у разі отримання декількох заяв на одну територію населеного пункту.

Мінрегіоном у 2019 році вже було переглянуто 19 держаних будівельних норм із застосуванням параметричного методу нормування, з них 12 ‒ у вересні-грудні 2019 року в рамках виконання Програми дій Уряду:

Затверджені:

• Зміна № 2 ДБН В.2.2-18:2007 «Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення».
• Зміна № 1 ДБН В.2.6-160-2010 «Сталезалізобетонні конструкції. Основні положення»;
• Зміна № 1 ДБН В.2.6-98-2009 «Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення»;
• Зміна № 1 ДБН В.1.2-2-2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування»;
• Зміна № 1 ДБН В.1.2-6-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір та стійкість»;
• Зміна № 2 В.2.2-25-2009 «Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)»;
• Зміна № 2 ДБН Б.2.2-5-2011 «Благоустрій територій»;
• Зміна № 2 ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування»;
• Зміна № 1 ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення».
• Розроблені та планується затвердити у 2020 році:
• Зміна № 1 ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання»;
• Зміна №1 ДБН А.2.2-14:2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування»;
• Зміна № 2 ДБН В.2.2-26-2010 «Суди»;
• Нова редакція ДБН В.2-10-20XX «Заклади охорони здоров’я».

Протягом наступних п’яти років буде актуалізовано чинну нормативну базу в цілому шляхом перегляду не менше 75% державних будівельних норм (щорічно орієнтовно по 15%), в яких будуть запроваджені параметричні вимоги до об’єктів будівництва шляхом встановлення параметрів, що визначають безпеку, функціональність та якість об’єкта нормування, а також усунені правові норми та корупційні чинники.

Черговим важливим кроком у реформуванні системи технічного регулювання у будівництві є імплементація Регламенту ЄС 305 щодо визначення вимог до будівельних виробів, здійснення переходу на існуючий у ЄС декларативний принцип оцінки відповідності будівельних матеріалів та виробів, а також приведення у відповідність з вимогами ЄС вимог до споруд та умов розміщення будівельної продукції на ринку. Це, в свою чергу, дасть змогу усунути технічні бар’єри у торгівлі між Україною та ЄС, що блокують вихід української будівельної продукції на європейський ринок та має збільшити залучення в Україну міжнародних інвестицій.

Здійснюються заходи і щодо впровадження на державному рівні нових технологій проектування, зокрема BIM-технологій. Мінрегіоном, УЦСС, BRDO Ukraine, Конфедерацією будівельників України, Міждержавною гільдією інженерів консультантів підписано Меморандум «Дорожня карта впровадження інформаційного моделювання будівель (ВІМ) при створенні об’єктів будівництва, об’єктів архітектури».

Технічним комітетом зі стандартизації № 301 «Металобудівництво» розроблено та направлено на затвердження до Національного органу стандартизації проекти стандартів, якими гармонізовано міжнародні стандарти (ISO 19650-1:2018 та ISO 19650-2:2018), що визначають термінологію, загальні принципи створення ВІМ-моделей та їх використання.

Наразі розробляється проект постанови Кабінету Міністрів України, аби врегулювати проведення експертизи проектної документації, розробленої за допомогою ВІМ-технологій, а також Концепцію впровадження ВІМ-технологій у будівництві.

Завершується робота спільно з компанією «Бейкер і Маккензі» по розробленню міжнародних контрактів FIDIC, що дозволить спростити та уніфікувати укладення відповідних контрактів з міжнародними фінансовими установами.

Також триває робота з розроблення нової Концепції житлової політики України та нового Житлового кодексу України, що серед іншого, передбачатиме запровадження дієвих механізмів іпотечного кредитування.

Нагадаємо, що зростання обсягів будівництва в Україні у 2019 році склало 20%. А також про підсумки і тренди ринку нерухомості, які обговорили експерти Ure Club. 

 
Источник